Антонов Анатолій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Анатолій Антонов.
Анатолій Іванович Антонов
Анатолий Иванович Антонов
Анатолій Іванович Антонов
Анатолій Іванович Антонов
Надзвичайний і повноважний посол Російської Федерації в США
21 серпня 2017 — 10 жовтня 2024
ПрезидентВолодимир Путін
Прем'єр-міністрДмитро Медведєв
ПопередникСергій Кисляк
Заступник міністра закордонних справ Російської Федерації
28 грудня 2016 — 21 серпня 2017
ПрезидентВолодимир Путін
Заступник міністра оборони Російської Федерації
2 лютого 2011 — 28 грудня 2016
ПрезидентВолодимир Путін
Прем'єр-міністрДмитро Медведєв
Попередникневідомо
НаступникОлександр Фомін
Народився15 травня 1955(1955-05-15) (69 років)
Омськ, РРФСР, СРСР
Відомий якдипломат
ГромадянствоСРСР СРСР→Росія Росія
Alma materМосковський державний інститут міжнародних відносин
Політична партіяЄдина Росія
Звання
Генерал армії
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден Олександра Невського орден «За військові заслуги» Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація) ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «Учаснику військової операції в Сирії» медаль «За бездоганну службу» І ступеня медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За бездоганну службу» III ступеня Медаль «За зміцнення бойової співдружності» (Міноборони Росії) Медаль «За відзнаку у військовій службі» (Міноборони Російської Федерації) медаль «За повернення Криму» Медаль «Маршал Баграмян» Медаль «За участь у військовому параді в День Перемоги»
 Висловлювання у Вікіцитатах
 Медіафайли у Вікісховищі

Анатолій Іванович Антонов (рос. Анатолий Иванович Антонов; нар. 15 травня 1955 року) — російський дипломат і військовий. Надзвичайний і Повноважний Посол РФ в США з 21 серпня 2017 року[1] по 10 жовтня 2024 року.

Заступний міністра закорджонних справ РФ (2016—2017). Заступник міністра оборони РФ (2011—2016). Кандидат економічних, доктор політичних наук. Має військове звання генерал армії РФ.

У зв'язку з участю у захопленні Криму Росією, Антонов у 2015 році внесений до санкційних списків Євросоюзу[2], Канади[3], Швейцарії, Норвегії та України[4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 15 травня 1955 року в Омську. У 1978 році закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин, факультет міжнародних економічних відносин та у 1984 році — аспірантуру при МДІМВ.

У 1978 році вступив на роботу в Міністерство закордонних справ СРСР. Обіймав різні посади в закордонних представництвах і центральному апараті МЗС СРСР, потім в Міністерстві закордонних справ Російської Федерації.

У 2004—2011 роках — директор Департаменту з питань безпеки і роззброєння Міністерства закордонних справ Російської Федерації. Очолював російські делегації на міжнародних переговорах із різної військово-політичної проблематики, в тому числі конференціях з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, конвенцій про заборону хімічної і біологічної зброї, переговорам з США щодо подальшого обмеження стратегічних наступальних озброєнь і протиракетної оборони, за багатосторонніми механізму експортного контролю. Неодноразово брав участь в роботі сесій Генеральної асамблеї ООН. Загальний стаж роботи в Міністерстві закордонних справ Радянського Союзу і Росії становить понад 30 років.

2 лютого 2011 — призначений заступником Міністра оборони Російської Федерації[5]. Відповідав за проблематику міжнародного військового та військово-технічного співробітництва, в тому числі в частині підготовки міжнародних угод у відповідній області. Курирував роботу головного управління міжнародного військового співробітництва та управління з контролю за виконанням договорів (Національний центр по зменшенню ядерної небезпеки). Систематично залучався до публічних коментарів з актуальних військово-політичних тем, брав участь в роботі профільних науково-аналітичних конференціях. Відповідав за організацію контактів Міноборони Росії з військовими відомствами зарубіжних країн.

У зв'язку з російською військовою агресією в Україні та анексії Криму, в лютому 2015 року внесений до санкційних списків Євросоюзу і Канади, у вересні 2015 року — до санкційного списку України.[6][7].

18 грудня 2016 року призначений заступником Міністра закордонних справ Російської Федерації. У МЗС Росії курирує питання військово-політичної безпеки.

Після президентських виборів в США, постало питання про заміну посла Кисляка в США, який працював на цій посаді вісім років. Анатолій Антонов називався в пресі як найбільш ймовірний кандидат на цю посаду. 11 травня 2017 року МЗС Росії вніс кандидатуру Анатолія Антонова в Федеральні збори Російської Федерації для розгляду призначення на посаду Надзвичайного і повноважного посла Російської Федерації в США. Призначення було схвалене Державною Думою Федеральних зборів Російської Федерації і Радою Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації.

21 серпня 2017 року указом Президента Росії був призначений на посаду посла Російської Федерації в США[8]. Ця дипломатична місія Антонова прийшлася на час повномасштабної агресії Росії проти України. Путін звільнив Анатолія Антонова з посади посла Росії у США 10 жовтня 2024 року.[9] На думку російських властей, в умовах, коли офіційні особи США все одно не контактують із російським послом, важливо не те, хто займе цю посаду, а той факт, що вона залишається вакантною.

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Персональні дані Антонова в РФ засекречені. В ЗМІ не можна знайти жодної згадки про його сім'ю та дітей. Офіційний життєпис також надзвичайно стислий. Як підкреслив часопис Українська правда, «такої короткої офіційної біографії, як у нього, немає в жодного із чинних заступників МЗС РФ. Російський МЗС не розкриває інформацію про перші 24 роки його дипломатичної кар'єри і лише коротко зазначає, що він „обіймав різні посади в ЦА та за кордоном“, навіть без згадки про країни»[4]

Обструкція в США

[ред. | ред. код]

На початку листопаду 2017 Антонов заявив про відмову конгресменів США з ним‍ зустрічатися. Анатолій Антонов повідомив, що на всі його спроби зустрітися з членами Конгресу США він отримав відмови.

Можу вам сказати, що на всі мої запити в Конгрес мені відмовлено.[10]

23 червня 2022 був вкритий журналістами видання "Politico" під час спроби надання буцімто "мирного плану" із 15 ганебних пунктів щодо капітуляції України. Зустріч відбулася у Cafe Milano у Вашингтоні, з колишнім послом США в Афганістані Залмаєм Халілзадом та Дмитром Саймсом, головою та головним виконавчим директором Центру національних інтересів США. Журналіст провів фотофіксацию та підслухав частину розмови. А сам факт такої розмови та її вмісту став фактично наочним додатковим викриттям частини агентурної мережі Росії у Сполучених Штатах.[11][12]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Анатолий Антонов назначен послом России в США. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
  2. ↑ EU sanctions to target Russian deputy defence minister [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] 6 february 2015
  3. ↑ Канада ввела новые санкции против России [Архівовано 11 вересня 2017 у Wayback Machine.]. 18.2.2017
  4. ↑ а б Європейська правда: Сергій Сидоренко. Генерал-посол Володимира Путіна: як підсанкційний дипломат очолив місію Росії в США [Архівовано 23 серпня 2017 у Wayback Machine.]. 22.08.2017
  5. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 02.02.2011 г. № 136 «О заместителе Министра обороны Российской Федерации». Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 21 серпня 2017.
  6. ↑ Евросоюз обнародовал новый список санкций. РИА Новости (рос.). Архів оригіналу за 16 лютого 2017. Процитовано 12 березня 2017.
  7. ↑ Канада ввела новые санкции против России : [арх. 22 серпня 2017] // Коммерсантъ. — 2015-02-18.
  8. ↑ Анатолий Антонов назначен Чрезвычайным и Полномочным Послом России в США. Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 21 серпня 2017.
  9. ↑ Путін звільнив посла у США Антонова // censor.net
  10. ↑ РИА Новости: Посол России в США рассказал об отказе конгрессменов встречаться с ним‍ [Архівовано 5 листопада 2017 у Wayback Machine.]. 5.11.2017
  11. ↑ Overheard: Russian ambassador talks Ukraine war and ‘Jewish guys’ at Cafe Milano.
  12. ↑ Російського посла у США Антонова підслухали у ресторані, де він обговорював "перемир'я" з Україною – Politico.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антонов_Анатолій_Іванович&oldid=43658684